Helianthus annuus L— соняшник однорічний

Helianthus annuus L— соняшник однорічний. Рос. назва: подсолнечник.

Родина: — айстрові ( складноцвіті).

    Відома однорічна рослина, що вирощується як харчова, кормова і промислова культура для одер­жання олієносного насіння, а також зеленої маси для силосування. Походить з Північної Америки. Кошики (суцвіття) мають властивість скеровуватись за рухом '. сонячного проміння.

З лікувальною метою використовують соняшникову олію, язичкові квіти і листя. Для цього зрізують кошики під час квітування, особливо з бокових гілок, а також листя. Ріжуть їх на частинки і, не гаючись, висушують в затінку, де є вітерець. Використовують і серцевину стебел.

Сім'янки соняшника (особливо вітчизняних селекцій­них сортів) мають до 52 % жирної олії, білків до 18 %, вуглеводів до 26,5 %, крім того, фітин (поyад 2 %), ду­бильні речовини (до 1,48 %), в ядрах сім'янок є хлоро­генова кислота (до 1,75 %), лимонна та солантова кисло­ти. Язичкові квіти та листя містять ще бетаїн, холін та інші основи, а також арнідіол і фарадіол, кверціметин, моноглікозид ціанідини, тараксантин, каротин крипто-сантин. В листях до 11 мг% каротину і до 3 % смолистих речовин. В листях і квітах, крім антоціанів, є флаво­ноїди і вітаміни, в тому числі Р і Е. Бліді, світлі квіти не заготовляють.

    Соняшникова олія є не тільки цінним харчовим про­дуктом, але, завдяки наявності ненасичених жирних кислот, є одночасно і лікувально-дієтичним засобом, особливо проти склерозу.

У народному лікуванні здавна застосовували язичкові і трубчасті квіти соняшника при малярії. Брали 2 столові ложки квітів або суміші сухих квітів і подрібнених лист­ків у співвідношенні 2:1 або 1:1 на 2 склянки крутого окропу, настоювали 4—5 годин або звечора (протягом ночі) і приймали настій по півсклянки 3—4 рази за день до їжі. Напій гіркий, тому запивають водою. Але ж збуд­жує апетит! Часом для цього спеціально випивають по третині склянки такого настою перед їжею. У цій же дозі (або по кілька ковтків гарячим) приймають при просту-

дах з гарячкою. А також як болеспинне при шлункових кольках, при спазматичному кашлі і як засіб, що очищає шкіру від висипок, виразок (тоді до 2 склянок протягом дня по півсклянки 3—4 рази).

   При таких же захворюваннях замість водного настою вживають спиртову (можна і горілчану) настоянку: одна частина суміші квітів і листків на 5 частин спирту. Го­това до приймання-через тиждень настоювання. Приймають по 30—40 крапель на ложку води тричі за день. Дехто після використання крапель не викидав на­стояний соняшник, а ще заливав склянкою води, збовту­вав і рідину приймав по 1—2 чайні ложки тричі на день перед їжею.

Зустрічався з фактами використання при простуді, грипі, малярії настоянки на горілці з серцевини соняш­никового стебла (коли сім'янки майже зрілі). Настоянка виготовляється з 1 частини сировини і 4 частин горілки. Приймають по 1 чайній ложці 4 рази на день перед їжею.

Якось була (і минула) оздоровча мода полоскати рот соняшниковою олією, щоб утворилась в роті суцільна піна. Це нібито профілактика і лікування від різних хво­роб. Крім гігієни порожнини рота, якоїсь помітної кори­сті від цього я не спостерігав.

Соняшникову олію використовують в медицині як основу для виготовлення різних лікарських форм (мазі, лініменти, олійні розчини, пластирі тощо).

   Використовують соняшник і для лікування екзем. Одержують рідину з насіння соняшника шляхом сухої його перегонки без доступу кисню. А саме: беруть два однакові глечики, один з них (порожній) закопують у землю. В другий насипають насіння, обв'язують гор­ловину полотном, ставлять його денцем догори над пер­шим глечиком, а тоді спалюють над ним солому. При цьому в нижній глечик стікає дьогтьовидна рідина, яку і використовують для лікування шляхом нанесення на уражені місця.

Настій з квітів — столова ложка сухих на склянку окропу — добова доза при малярії і як спазмолітичне при шлунково-кишкових кольках.

Примочки розпареними квітами соняшника кладуть на синці, пошкоджені і запалені місця шкіри та вугри. Рекомендують включати квіти соняшника у збори рос­лин, складені для лікування від захворювань легень (внутрішньо — настій, зовнішньо — відвар): півтори ст.

ложки квітів на 1 склянку води, варити 3—5 хвилин на малому вогні.

    Соняшникова олія і препарати з рослини (з квітів) використовують в косметиці, а також в отоларинго­логії (інгаляції). Лікувальні форми (препарати) квітів соняшника нормалізують функції кори надниркової за­лози, очищають шкіру від висипань, діють спазмалітич-но. Застосовуються при екземі, фурункульозі, скро­фульозі, нейродерміті, кропивниці, як протuhецидивний засіб від псоріазу. Рекомендують соняшникову олію при всіх видах дерматозів як ліки, що містять вітаміни Р і Е. Свіже насіння соняшника використовували при алергії (кропивниці), малярії, бронхіті. З'явились дані, що полі­цукриди з соняшника мають протипухлинну актив­ність. В експериментах на тваринах доведено,що вони пригнічували ріст саркоми на 29,2 %.

Висушені суцвіття (кошики), квіти, листя, насіння, серцевину зберігають в сухому місці окремо в мішечках, коробках.   Строк зберігання — 2 роки.