Coronariaflos -cuculi (L) А. Вгаип. — коронарія, зозулин-цвіт

Coronariaflos -cuculi (L) А. Вгаип.  — коронарія, зозулин-цвіт.

Рос.   назва:   горицвет  кукушкин,   коронария кукушкина.

Родина — гвоздичні.

Багаторічна  трав'яниста  рослина,   заввишки 30—90 см.

   Внизу стебла — розетка з прикореневих ланцетних або лопатковидних, при основі звужених листків. Верхні листочки на стеблі супротивно-парні, ланцетні або лінійно-ланцетні. Квітки рожеві, рідше білі, з пелюстками, глибоко поділеними на 4 частки, зібрані в рідку пірамідальну або щіткоподібну волоть з супротивними гілками. Цвіте з кінця V до VIII. Росте на вологих луках, болотах, серед чагарників. Поширена повсюдно, крім крайнього півдня.

   За хімічним складом в рослині містяться сапоніни, відомі під назвою ліхнідин (до 1 %), глікозиди, сліди алкалоїдів; аскорбінова кислота (особливо в листках — 90—180 мг%).

Траву зозулиного цвіту збирають під час цвітіння. Су­шать, як звичайно, не на сонці.

   Деякі бабусі давали жінкам напар трави (у вигляді настою-напару з трьох столових ложок на 3 склянки кип'ятку) до 3 склянок в день у 3—4 прийоми при матко­вих кровотечах, болісному місячному, а також при кровотечах після пологів. Препарати з цієї коронарії малотоксичні, діють на маткову мускулатуру подібно до ріжків (у житі), викликаючи скорочення її, прискорюють інволюцію матки у післяродовий період. В народі цю траву використовують при жовтяниці, захворюваннях нирок, як відхаркувальне, потогінне і як протиревматич­ний засіб. Зовнішньо вживають листя при корості і для усунення плям та ластовиння на шкірі.

Зберігають традиційно 2—3 роки.