Betonica officinalis L.—
буквиця лікарська.
Рос. назва: буквица
лекарственная.
Родина— губоцвіті.
Багаторічна трав'яниста рослина з прямим
шерстистим стеблом, заввишки 20—90 см. Навесні з кореня виростає пучок листків
на довгих черешках і 1—3 довгих стебла. Листки довгасто-яйцевидні, при основі
серцевидні, зарубчасті, звичайно волосисті, верхні майже сидячі. Квіти
червонувато-пурпурові, зібрані кільцями в пазурах верхніх листків. Кільця ці
поступово до верху стебла зближуються в густе колосовидне суцвіття. Цвіте з VI до IX. Запах рослини досить відчутний, своєрідний; смак солонувато-гіркий. Росте в лісах, серед
кущових заростей, по луках, горбах і в гаях, на лісових посадках, прилісових
дорогах, на сільських кладовищах. Поширена повсюдно.
Збирають листки, цілі стебла з листками і квітами під час
цвітіння; корені — в рідких випадках як блювотний засіб.
В надземній частині виявлені слизисті речовини, ефірна олія,
гіркі та дубильні речовини, алкалоїди. Дубильних речовин до 12 %, амінових
сполук до 0,5 %, серед яких бетаїн, стахідрин, турицин, холін, гіркі сполуки.
В офіційній медицині не застосовується. У народній — буквицю
вживають насамперед при хворобах печінки й жовтяниці — як окремо, так і в
сумішах. Крім того, використовують при поганому шлунковому травленні, при
кольках у кишечнику та жовчних шляхах, запаленнях нирок і сечового міхура
(особливо в зборах трав), також при бронхітах, бронхіальній астмі; кашлюку у
дітей; включають у ревматично-подагричні збори; вживають при болях голови, в
сумішах трав при гіпертонії; як засіб, що зміцнює нервову систему, навіть при
епілепсії.
Буквиця діє відхаркувально, діє як легке проносне. Листки і стебла
іноді викликають чхання. Приймають її в напарах і відварах до 20,0 г на 1 л
води, а також у порошку з листків від 1 до 3 г на 4 прийоми на день.
При кровотечі з легень п'ють щодня по 2 чарки (до 30,0 г) такого
відвару з буквиці: на 1 склянку води беруть 2 столові ложки портвейну і
одну столову ложку дещо подрібнених листків буквиці. Кип'ятять 5 хвилин від
початку закипання (на слабому вогні), відставляють і ще напарюють під
прикриттям до остигання. Приймають холодним.
При ішіасі п'ють по 3 склянки на день відвару з такої суміші:
листків буквиці — 50,0 г, гілок полину боже дерево (2.6.4) — 35,0 г, листя
бобівника (2.1.36) — 20,0 г, квіток бузини чорної (2.4.21) — 40,0 г. Цієї
суміші беруть 3 столові ложки на 1 л окропу, парять протягом ночі в духовці,
вранці кип'ятять хвилин 5. При цьому натирають хворе місце такою сумішшю:
мурашиного спирту — 4 столові ложки, спиртової настойки порізаних плодів
каштана — 3 столові ложки, спиртової настоянки насіння блекоти (сильна отрута!)
— 2 столові ложки і 1 ст. ложка камфорного масла. Після натирання руки треба
(бо отрута) добре промити з милом.
Стверджується, що буквиця лікарська має протибактеріальні
властивості до антибіотико-резистентних рас,
зв'язує бактеріальні токсини. Зовнішньо п'ятихвилинним відваром з
2-х столових ложок на 1
1/2 склянки роблять примочки на уражену шкіру з
нагноєннями, на ураження грибком, компреси на чиряки. У зборах з іншими
рослинами (або саму буквицю) у формі відвару використовують для компресів на
варикозні місця (гулі вен) з виразками. У відварі з буквиці вимочують ноги при
сильній пітливості. Настоєм 2-х столових ложок на 0,5 л окропу роблять примочки
на місця, вражені сухою екземою, при псоріазі і нейродермітах. Внутрішньо рекомендується
5-хвилинний відвар з 1/2—1 ложки трави, пити по 1/4—-1/3 склянки двічі на день;
для дітей та молоді при поносах 1—3 столові ложки відвару.
Препарати трави буквиці при внутрішньому прийманні в експерименті
викликають довгочасне підвищення тонусу мускулатури матки і одночасне
почастішання її скорочення. Екстракт буквиці (рідина) застосовується при
субінволюції матки після пологів та абортів, при функціональних маточних
кровотечах запального характеру, кровотечах на грунті фіброміом по 20—40
крапель З—4 рази в день.
Отже, наука не відмовляється сьогодні від використання буквиці.
Протипоказана вона при вагітності.
Висушені листки і верхівки стебел з суцвіттями буквиці зберігають
у коробках, викладених папером (до 2 років).
Немає коментарів:
Дописати коментар