Стійкість до сказу виявили в амазонських племенах.

    Дослідники з Центрів контролю і профілактики захворювань США (CDC) виявили у представників віддалених племен перуанської Амазонії, що живуть в умовах підвищеного ризику контакту з летючими мишами-вампірами, природний захист від сказу викликається вірусною інфекцією, повідомляє EurekAlert!.
    Це відкриття суперечить усталеним уявленням про те, що сказ у відсутність негайного лікування є абсолютно смертельним захворюванням.

Дослідження CDC було проведено у співпраці з Міністерством охорони здоров'я Перу як частина великого проекту з вивчення наслідків контактів людини з летючими мишами-вампірами. Вчені відвідали два індіанських спільноти у віддалених районах перуанської частини Амазонії (Труенокоча і Санта-Марта), які вважаються природними вогнищами сказу в Латинській Америці. Спалахи цього інфекційного захворювання з смертельними наслідками протягом останніх 20 років тут трапляються регулярно. Проінтерв'ював 92 людини, інфекціоністи дізналися, що 50 з них раніше були укушені летючими мишами. Зразки крові були взяті у 63, в семи зразках (11 відсотків) виявилися "антитіла, що нейтралізують вірус сказу".

Один з сімох носіїв антитіл, за його словами, була вакцинована від сказу, що пояснює наявність у нього імунного захисту. Однак інші шість чоловік з достовірністю сказати про це не могли, так само як і про те, чи отримували вони медичну допомогу після укусів летючих мишей чи ні. Невідомо також, потрапляв чи коли-небудь вірус сказу в їх організм. Укуси летючих мишей-вампірів іноді залишаються непоміченими - тварини, які харчуються кров'ю, встромлюють свої гострі зуби в сплячої людини, який після може не виявити їх слідів.

Вчені визнають, що в даний час неможливо зробити однозначний висновок про те, що антитіла були вироблені у відповідь на вірусне вплив, який з якихось причин виявилося не смертельним. Проте вони впевнені в тому, що отримані ними дані дають підстави для заперечування аксіоми про неминучість смертельного результату в разі ураження людини вірусом сказу без надання негайної медичної допомоги.

Результати дослідження опубліковані в серпневому номері American Journal of Tropical Medicine and Hygiene.

Провідний автор публікації Емі Гілберт (Amy Gilbert) з CDC сподівається на те, що відкритий нею з колегами феномен стане стимулом для подальших досліджень у віддалених районах, де люди, що живуть в тісному сусідстві з тваринами-рознощиками вірусу, схильні до ризику сказу, і в цих дослідженнях можуть бути отримані аналогічні результати.

"Акуратні, обачні генетичні дослідження унікальних популяцій можуть надати інформацію про те, яким чином біохімія і фізіологія людини активізують його стійкість до вірусу сказу", - вважає дослідниця.