Хвороби шлунку

Катар шлунка з недостатньою кислотністю шлункового соку. Всі види катару шлунка лікуються переважно дієтою, вмілим добором їжі і способів її за¬стосування. Ліки в цьому випадку мають другорядне значення.

При недостатній кислотності шлункового соку хворий має харчуватися так. Йому дають м'ясні супи з свіжого пісного м'яса, яке при споживанні треба старанно пере¬жовувати, юшку з свіжої риби, смажене на маслі пісне м'ясо або рибу, мозок, вершки або сметану. Тверді продукти мають бути старанно розтерті (подрібнені), але дещо залишають неподрібненим, наприклад, скоринки булки, м'яке, добре виварене м'ясо, бо процес жування викликає виділення шлункового соку, а це при зниженій кислотності дуже важливо. З гарніру дають квашену капусту (з кмином), кислі печені яблука, з приправ — цибулю, часник, сік квашеної капусти тощо. Зрозуміло, що добір їжі для шлункових хворих має бути поставле¬ний в залежність від діяльності й інших травних органів.

Треба дбати про чистоту рота і зубів. Іноді явища в печінці і кишечнику (поноси), які супроводять катар шлунка, змушують до відповідних змін у доборі страв.

З ліків дають гіркі трави, але не полин, а звіробій та інші. їжа має бути нежирна. З жирів прийнятне вершко¬ве масло в обмеженій кількості. Олія забороняється. Протягом 6 тижнів щодня натщесерце хворий повинен з'їдати півсклянки квашеної капусти, яку ретельно пере¬жовує (важливим тут є сам процес жування) і запиває її такою ж кількістю соку з тієї ж капусти. Через півго¬дини після прийому капусти хворий випиває склянку відвару з суміші таких трав: звіробію— 40,0 / центурії  —40,0 г, деревію —30,0 г, дикого цикорію— 30,0

г, дим'янки  — 20,0 г. Якщо у хворого є тенденція до запорів, додають ще кору крушини. Все змішати. З цієї суміші беруть 4 столові ложки з верхом, заливають 1 л сирої води (роблять це щодня звечора) і ставлять у духовку на всю ніч. Вранці кип'ятять 5—7 хвилин (від початку кипіння), знімають з вогню і залишають відвар накритим на пів¬години, після чого проціджують. Хворому дають через 0,5—1 годину після споживання капусти цілу склянку цього відвару, добре підігрітого. Потім іде сніданок (пряжене молоко, булка, масло, 2 яйця). Через півго¬дини знову півсклянки майже гарячого відвару трави. Решту відвару розподіляють на 4 прийоми на решту дня, щоразу через годину після приймання їжі.

Кількість крушини у зазначеній суміші рослин хворий регулює сам, намагаючись виключити запори, але й не викликати сильного поносу. При значному поносі кору крушини на деякий час зовсім виключають, а при водя¬нистому калі на добу припиняють прийоми трави.

На вечерю: 2 склянки свіжого кислого молока без сметани з шматочком булки. Чорний хліб виключається. Рекомендується кинути курити, принаймні ні в якому разі не курити вночі, у ліжку або зранку натщесерце. Дозволяється протягом тижня випити 200,0 г хорошого кагору, а влітку 2 чарки пива. Влітку дозволяється їсти ягоди, особливо вишню, смородину, а також кислуваті компоти.

Лікування має тривати безперервно 6 тижнів.

Виразка шлунка і дванадцятипалої кишки. Лікується тими ж методами і ліками. В боротьбі за своє здоров'я народ знайшов свої ліки, розробив і свою дієту. В моєму описі народного лікування виразки шлунка вибрано виразку, яка виникає на грунті нервових переживань і тривалих душевних депресій, тобто виразку неусклад-нену, яка безумовно виліковується, якщо при лікуванні стати на точку зору народу і покласти в основу той народний принцип, що людина стає інвалідом і лягає в ліжко не від того, що у неї в шлунку виразка, а тому, що у неї «душа негаразд», або, як кажуть по-сучасно¬му,— стресовий стан.

Добираючи дієту і лікарські рослини для лікування виразки шлунка, травознаї звертають найпершу увагу на нерви, а вже потім — на шлунок з виразкою.

Спостерігаючи за народним лікуванням виразки шлунка і за всіма нехитрими його методами, я дійшов висновку, що для такого типу виразки шлунка, про який йдеться, не треба ліків, а якщо й доводиться до них вдаватися, то вони дають лише тимчасове полегшення, з якого мало радості. Навпаки, для виразкових хворих харчова дієта і старанне оберігання хворого від душев них переживань є тим, чим є рятувальний круг для потопаючого. Тут потрібний відпочинок як для нервів, так і для шлунка, а ті засоби й лікарські трави, про які йтиметься нижче, є необхідним доповненням до дієти, гоповнюючи в ній складові частини, потрібні для нервів і для шлунка.

Хворому, безумовно, забороняється курити. Всяка їжа має бути малосольною, не гарячою, не холодною, а теплою. Гострі і пряні страви (хрін, солоні огірки, гриби, цибуля, часник, петрушка, горілка, пиво, вино) виключаються. Усі страви, навіть каші-розмазні, мають бути перетерті крізь густе сито, не повинні містити най¬менших крупинок, бо вже й вони дають привід до жування, що викликає зайве виділення шлункового соку, і, крім того, самі можуть подразнювати виразку.

В перше півріччя лікування виразки усі сорти хліба, крім булки, виключаються. Булка ж виготовляється за таким рецептом. Беруть  1 кг просіяного пшеничного борошна, в нього вливають півлітра дуже гарячого пря¬женого молока. Додають солі до смаку і розтирають, щоб не залишалось крупинок. Коли запарка прохолоне, додають до неї 50 г розмішаних у молоці дріжджів і кру¬то замішують. Місити треба півгодини. Коли тісто пі¬дійде, його слід пом'яти, щоб осіло; коли знову підійде, другий раз пом'яти до осідання і лише таке тоді класти на листи, змазані маслом. Випікають в печі, змазавши теплою водою, тільки після того, як воно на листах підійде втретє. Хвилин через 45 булка буде готова. На другий день вона подається хворому. її вистачає на два дні. Вона «тане» в роті без жування.

Хворому можна давати будь-яку кашу, крім просяної, вареної на молоці, не круту, але й не рідку, неодмінно протерту крізь сито, теплу. До неї можна покласти масла, скільки хоче хворий, але з таким розрахунком, щоб протягом дня він з'їв його не менш 200,0 г. Після обіду масло буде замінене іншими продуктами, що містять жири, про що скажемо нижче.

Гороховий суп з обдертого гороху, потертий, з маслом, як багатий на білкові речовини, дуже бажаний, якщо добре переноситься хворим. Треба давати хворому сві¬жий, віджатий сир із свіжого кислого молока, розмі¬шаний наполовину з вершками і протертий крізь сито. У сир треба влити вершків стільки, щоб він мав вигляд каші. Молоко без каші погано сприймається хворими, його краще заміняти чаєм з вершками.

З солодощів при виразці слід давати мед як речовину, яка гальмує виділення соку і заспокоює нерви, а також і цукор. У перші дні лікування від меду й цукру може з'явитися печія. Якщо вона дуже болісна, можна пожу¬вати 5 зерен вівса, ковтаючи слину, і так довго жувати, поки в роті залишиться полова, яку випльовують. При цьому печія проходить. В наступні дні лікування вона вже не з'являється, бо ті ліки, про які ще буде мова, усувають печію.

З жиромістких продуктів, крім масла і вершків, дуже бажані і корисні всякі горіхи і солодкий мигдаль, товче¬ні у ступці і протерті крізь сито. їх треба подавати в другій половині дня (час буде вказано).

Залишається сказати кілька слів про киселі. З чого їх готувати? 100,0 г ягід шипшини дрібно порізати і разом з зернами залити склянкою теплої перевареної води. Робити це звечора, щоб шипшина мокла ніч і частину наступного дня до приготування киселю. Намоклу шипшину в тій же посудині добре розтерти до стану, коли від неї залишаються тільки плівки. Два рази проці¬дити крізь густе полотно, рештки відтиснути і проці¬джену рідину влити в заварений крохмаль. Додати 80,0 г цукру, розмішати і дати прохолонути. Кисіль подавати з 2 столовими ложками свіжих пивних дріжджів.

Наступного дня замість киселю з шипшини готують желе з шматочків одного, середнього за розміром, лимо¬на з шкуркою. Лимон не варити, а готувати так, як шип¬шину. Цукру покласти 100,0—120,0 г. Желе, перед тим як подавати, облити 2 столовими ложками свіжих пив¬них дріжджів.

Третього дня, замість киселю, дають хворому після обіду склянку настойки з шипшини. Ягоди шипшини намочують так само і в такій же кількості, як і для кисе¬лю. Додають 50,0 г цукру і 2 столові ложки свіжих пив¬них дріжджів. Дають пити підігрітою.

Четвертого дня дають хворому кисіль з двох апель¬синів без шкуринки і половини лимона з шкуринкою. Готують і подають, як кисіль з шипшини, з дріжджами.

На п'ятнй день — кисіль з журавлини з додаванням столової ложки молодих (свіжих або висушених) бере¬зових листочків. Ягоду розтирають, додають 1 ложку березових листочків, розмішують і заливають 1 1/2 склян¬ками теплого кип'ятку, накривають, ставлять на 1 годину на плиту, не доводячи до кипіння, проціджують і вили¬вають у заварений крохмаль. Цукру 60,0 г. Прохололий кисіль, перед тим як подавати, обливають двома лож¬ками (столові) свіжих пивних дріжджів.

Шостого дня можна приготувати желе із свіжих яблук з сушеними абрикосами, додавши туди напар із 100,0 г шипшини. Цукру 70,0 г. Желе обливають 2 столовими ложками свіжих пивних дріжджів.

Таке чергування в подаванні хворому киселів слід витримати 42 дні. Весь цей час хворий повинен лежати в ліжку з грілкою на ділянці шлунка і печінки. Вставати йому дозволяється з таким розрахунком, щоб рухів на добу було не більше як 4 години, або, інакше кажучи, після кожних 2 годин лежання з грілкою можна походи¬ти 20 хвилин без грілки.

При лікуванні виразки шлунка в ці перші 42 дні потріб¬ні такі засоби.

Сік з сирої картоплі червоних сортів — тричі на день по 100,0 г натщесерце, за півгодини перед обідом і перед сном. Готується так: добре вимиту і витерту картоплю з шкуринками протирають на густу тертку. Сік з крох¬малем віджимають. Готують щоразу свіжий. Картопля¬ний сік — дуже потрібний, нейтралізуючий кислотність, засіб.

Другий засіб — водний настій лляного сім'я як обво¬лікаюче. Готується так: вранці 2 столові ложки сім'я заливають 1/2 склянками дуже гарячого окропу і зали¬шають до вечора при кімнатній температурі. Ввечері проціджують крізь рідке полотно і ставлять на ніч біля хворого. Хворий, прокинувшись, має випити хоч би по¬ловину. Якщо хворий не прокинеться і не вип'є лляного настою, вранці готують новий (швидко закисає). Лляний настій треба пити протягом усіх 42 днів ночами, а кар¬топляний сік — перші 28 днів по 3 рази на день, а решту 14 днів — 2 рази: вранці натщесерце і перед сном.

Для шлунка і поліпшення обміну речовин вживають відвар з таких трав:

Кремена гыбридна — 40,0 г Звіробій звичайний  —40,0 г 

Золототисячник звичайний— 20,0 г Цмин пісковий — 25,0 г Аїр тростистий — 20,0 г Береза — 20,0 г Чорниця — 30,0 г Мята перцева — 10,0 г Flis Matricariae chamomillae — 8,0 г Якщо є запори або тенденція до них, то додають ще кори крушини — 30,0 г 

При частих здуттях кишечника до попереднього ре¬цепта додають такий (складається з вітрогінних трав):

Аїр тростяннистий— 10,0 Кмин звичайний — 8,0 Валеріана лікарська — 10,0 

Змішати і розтовкти на порошок.

З першої суміші трав відвар готують так: ввечері на¬сипають у полив'яний горщик 4 столові ложки (кожна з верхом) суміші трав і заливають 1 л сирої води. На¬кривши, ставлять на ніч у холодну духовку. Вранці кип'ятять на плиті 5—7 хвилин на малому вогні, потім знімають з вогню і, накривши, дають паритися ще 20 хвилин. Проціджують і віджимають.

В який час приймати цей відвар, буде вказано нижче. Також буде вказано, коли приймати порошок за другим рецептом.

Нижче подаю таблицю харчування і режиму хворого.

7 година ранку. Хворий полоще рот настойкою шавлії і випиває 100,0 г картопляного соку.

8  година. Випиває 1 склянку теплого навару з трав.

9  година. Перший сніданок. Хворий з'їдає 3 яєчних білки, трохи посолених і розмішаних на теплій сковороді з 50,0 г свіжого масла, шматочок спеціальної булки (самої м'якушки).

9  година 20 хвилин. Хворий випиває 1 або 2 склянки теплого густого пряженого молока з м'якушкою булки.

10 година. Випиває півсклянки теплого навару з трав.

11  година. Другий сніданок. Свіжий сир з сметаною або вершками і з 30,0 г масла. Треба все протерти крізь сито і трохи посолити. Замість сиру можна дати хворому теплу бовтанку: протерта на сито свіжозварена картопля з 2 склянками гарячого пряженого молока, 20,0 г масла, трохи посолити. На другу страву можна дати хворому двічі перетертий компот з свіжих яблук і сушених чор¬носливу або абрикосів. Цукру 30,0 г. Можна з булкою.

Влітку  замість  компоту можна  дати  тарілку   спілих суниць із склянкою вершків, збитих з 30,0 г цукру.

12 година. Прийняти 1 чайну ложку вітрогінного по рошку за другим рецептом і запити половиною склянки теплого навару з трав за першим рецептом.

12 година 30 хвилин — 100,0 г картопляного соку.  13 година. Обід. На першу страву можна подати клей кі відвари з різних круп (ячна, гречана, вівсяна, рису, але не просо), картопляний або гороховий супи, двічі протерті на сито. Відвари, супи подаються з маслом. Другі страви подаються в зазначеному чергуванні.

14  година. Прийняти 1 чайну ложку вітрогінного по рошку за другим рецептом і запити половиною склянки теплого навару з трав (за першим рецептом).

15  година. Склянка вершків з шматочком м'якушки булки.

16  година. Півсклянки теплого відвару трав.

17  година. Товчені горіхи або солодкий мигдаль, про¬тертий на сито.

18  година. Висмоктати 1 апельсин або 100,0 г вино¬граду, або з'їсти склянку суниць з цукром, або півсклян¬ки чаю з 100,0 г меду, або з'їсти 1 хорошу грушу «бере».

20  година. 1 або 2 склянки свіжого кислого молока з м'якушем булки.

21 година. Хворий випиває 100,0 г картопляного соку, чистить зуби і лягає (з грілкою) спати.

Всі страви, про які йшлося, не для всіх однаково при¬йнятні, їх треба індивідуалізувати і відповідно заміняти іншими, що легше здійснити для міських жителів. Хворі не люблять картопляного соку, але він необхідний так само, як треба лежати в ліжку з грілкою 6 тижнів. Щоб присмачити сік, можна додати до нього 1—2 краплі якої-небудь есенції. Якщо дріжджі набридають хворому, то їх можна замінити ячмінним солодом. Для цього на¬мочують 2 столові ложки солоду в солодкій перевареній воді кілька годин, проціджують і підливають до кисе¬лів. Якщо ця рідина подобається хворому, її можна не обмежувати.

Рекомендується кожні 3 дні перевіряти вагу хворого.

Через б тижнів від початку лікування стан хворого кращає, він стає життєрадісним.

Кілька слів про подальшу дієту хворого, коли на кінець 6-го тижня він відпочив і його шлункова секреція стала наближатися до норми.

До цього часу хворий не одержував м'ясних продук-

тів. Тепер вранці йому можна дати (замість яєчних білків) ціле куряче яйце, зварене некруто, і вдень — варене біле м'ясо і рибу, добре перетерті, приготовлені у вигляді фрикадельок. Філе із свинини без жиру, біле м'ясо і смажену рибу, уже непротерті, дають на 4-му місяці лікування. М'ясні супи, ці енергійні стимулятори виділення шлункового соку, дозволяються на 9-му міся¬ці лікування. Грілки вночі залишаються до 9 місяців. Замість лляного сім'я вночі дають хворому корінь жи¬вокосту— , приготовлений так само і в такій же порції, як і лляне сім'я. На вечерю — кисле молоко з тертою гарячою картоплею і маслом.

Отакі, в основному, рекомендації мого батька. В роз¬мовах він висловлювався, що в своєму описі лікування виразок шлунка і дванадцятипалої кишки він хотів по¬дати «на стіл науки» в найбільш узагальненому вигляді розроблену в народі і перевірену ним на практиці мето¬дику лікування цієї хвороби. Проте вважав, що слід брати до уваги різноманітність форм прояву виразкової хвороби, індивідуальні особливості хворих і необхід¬ність в кожному окремому випадку особливого підходу до хворого, тому рекомендував для кожного хворого і кожної форми виразки дещо змінювати методику ліку¬вання і рецептуру. Наведена вище дуже вибаглива мето¬дика лікування від виразки шлунка призначалася хво¬рому, приреченому лікарями до операції, яку не можна було робити через одночасну хворобу серця...