Alchemilla L.— приворотень звичайний (гусяча лапка, зірочки).
Рос. назва: манжетка обьїкиовеиная.
Родина: Rosaceae — розові.
Приворотні — це рослини із стеблом 10—ЗО см
заввишки, яке стелиться і дугоподібно піднімається вгору, особливо під час
цвітіння. Нижні листки на довгих черешках, а верхні майже без черешків; нижні —
семи-десятилопатеві, верхні — п'яти-шестилопатеві, формою нагадують манжет —
звідси і назва. Листки округлі, зарубчасто-пильчасті, з обох боків вкриті
волосками. Квіток багато, вони дуже дрібні, зелено-жовті. Смак рослини іноді
гіркуватий, а здебільшого терпкий, в'яжучий. Запах слабо бальзамічний. Рослина
поширена в значній смузі України, крім найбільш південних областей. Росте на
луках, у гаях, на межах, узліссях, на пасовищах. Більшість видів любить вологі
місця.
За хімічним складом містить дубильні речовини —
6—8 % танінів (галлотаніни елагового типу), гіркі речовини, органічні кислоти
(елагову), смоли, вуглеводень, мінеральні солі.
Збирають надземну частину рослин під час
цвітіння, очищаючи її від відмерлих частин. Кореневища разом з придатковим
корінням збирають восени, очищають їх від старих частин, ретельно миють у
проточній воді. Сушать у провітрюваному місці.
На організм людини діє в'яжуче, відхаркувально,
поліпшує обмін речовин.
Наукова медицина у нас не користується цією
рослиною. В народі надземну частину (траву) або суміш подрібнених кореневищ і
траву вживають у таких випадках: всередину при нетравленні шлунка, здутті киiечника і при млявій перистальтиці кишок; при
катарах дихальних шляхів як відхаркувальний засіб, а також при туберкульозі
легень. Для внутрішнього вживання користуються травою приворотня відвареною
(накритим) у виноградному вині (ЗО г трави на 1 л вина) при кавернах у легенях
і при поносах, по 3—5 чарок на день (у чарці 40—50 г).
Тривалі стійкі поноси спиняють вживанням
гарячого відвару на червоному вині (кагор) з таких трав: приворотня, гілок
чорнобилю (2.1.11) таалтейного коре ня (2.1.7) — всього порівну, 4 столові
ложки суміші на І л води. Натщесерце випивають півсклянки гарячого відвару, а
відвар, що залишився, ділять на три прийоми і випивають гарячим, кожний прийом
через годину після їжі.
Читач у нарисі про деревій знайде рекомендації
про застосування приворотня в сумішах при запаленні сечового міхура.
Олександр Ожаровський із співавторами запевняє,
що зілля приворотня збуджує апетит, виділення шлункового соку, засвоєння їжі.
Стверджується корисна дія витяжок із сировини на слизисту ротової порожнини та
горла (полоскання), стравоходу (відвар) і піхви (іригації), а також на шкіру.
Особливе значення має вплив на сполучну тканину з різними ураженнями шкіри
(наприклад, шрами після ран, опіків та ін.). Наступає часткова регенерація
капілярів, поступове зникання плям і слідів на шкірі. Рекомендується також при
виразковому запаленні товстої кишки (енема).
Ці ж автори подають: відвар трави приворотня
(краще з кореневищами) півтори-дві столові ложки на півтори-дві склянки води
(варити 5 хвилин, процідити), пити півсклянки 2—3 рази на день за ЗО хвилин
перед їжею, а також для полоскань, примочок, клізм, іригації. Часто до зілля
приворотня додають (для зовнішнього застосування) квіти каштана кінського,
квіти нагідок, траву буркуну лікарського і листя подорожника ланцетного.
Зі своїх спостережень хочу поділитися: трава з
кореневищами приворотня (добре відмита) з успіхом замінює хну. Полоскання
волосся сивуватого або сивого фарбує його — робить темнішим, надає рудуватого
відтінку в залежності від концентрації настою-вїдвару та тривалості витримки.
Береться жменя (3—5 столових ложок) подрібненої рослини (трава, кореневища,
корені) на 1 л перевареної відстояної води, настоюється годин 2—З, вариться в
емальованій каструльці на слабкому вогні хвилин 15—30 і цим відваром
(відцідивши та вичавивши його) полощуть голову, масажуючи шкіру протягом
певного часу (в залежності від того, якого хочемо досягти відтінку). Часто
зникає лупа, що сприяє підтримці густоти волосся, освіжає шкіру, розрівнює
зморшки.
Зберігають сухі рослини в ящиках, вистелених
папе ром. Сильно не спресовувати! Час
зберігання — 2—З роки.
Немає коментарів:
Дописати коментар